Скажи мені, що все не марно,
А треба бігти до мети,
І прокладати стежку варто,
Що заметіль не з’їсть сліди.
Нам нестрашні незгод морози,
І втрат вітри не зіб’ють з ніг,
Що ми робили все, що можна,
Що кожен з нас робити міг.
Скажи мені, що не облудна
Була та ціль і путь важкий,
І всі дороги з цього грудня -
То лиш початок боязкий.
То перший крок до перемоги,
Кінець зневір’я і вагань:
Вінок із падубу «лавровий»
У дикім вихорі змагань.
Ти нагадай, що буде тепло,
Біда розтане повесні,
І неодмінно зійде стебло
Та щастя дасть плоди рясні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627854
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.12.2015
автор: Ольга Білицька