Читай маленька, книги...
Там все життя, чуже-твоє, мов на долоні.
Руйнуй навколо себе криги,
І не чіпляйся поглядом у скроні...
Вже не біжи за вітром - краще проти!
І говори, бо за думки не пам'ятають!
І врешті знай, у світі не існує цноти!
Тож навіть "майже вічні" пролітають...
Твоє завжди буде твоїм,
І НАВІТЬ ВЖЕ НЕ СУМНІВАЙСЯ!
В його очах, можливо, й дим,
але не ти тепер картайся...
Так от, якщо ще кілька слів про вітер,
То забувай (не забувай!!!) образи,
Дівчата теж дарують квіти...
Але уже в розбитій вазі.
#Іоанна_Пекун
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627784
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2015
автор: Ioanna Pekun