Біля озера і греблі
гір шумлять вершечки,
хвилюється мила моя
і її сердечко.
“Ой, поїхав мій миленький
в далеку дорогу,
лишив перстень, лишив милий
у душі тривогу.
Повернеться мій миленький,
буду зустрічати,
порадує моє серце,
а з ним і Карпати.
Підем, милий, бо звучить вже
музика троїста,
потанцюємо у парі
коломийку бистру.
Допоможе коломийка
забути тривоги,
втому жене, додасть волі
і очистить знову.
Схожа вона на сонечко,
що над нами світить,
танцюй, милий, бо звучить вже
музика троїста.”
Фотографія із інтернету.
4.11.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2015
автор: Светлана Борщ