У мареві розгойданих століть
Моя земля, мов скарана, лежала,
Серед пожеж, голодних лихоліть,
Вона, як мати, за дітьми страждала.
Здавалося, намітився кінець,
Й вона із мапи світової зникне,
Та, завдяки вогню людських сердець,
ВКРАЇНА народилася ВЕЛИКА.
А з нею – воля, слава і добро,
Людей із ними вже не підкупити…
Стоїть Тарас, мов свідок, над Дніпром,
Щоб Україну словом боронити!
6.12.2015.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627682
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.12.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)