Пустила сльозу та легше не стало.
Чи біль, чи то морок мене полонив.
Мені щастя мало. І спокою мало;
Мою радість хтось неначе розбив.
Не хочу я плакати -хочу сміятись,
Не хочу грози -я сонце люблю!
Була б я рада з кимось помінятись,
Бо чую, що себе в скорому часі згублю.
Не треба ні грошей, ні щастя, ні раю!
Просто вирвіть серце моє з грудей...
Щоб я не чула жорстокого лаю,
Щоб я не чула байдужих людей...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627650
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2015
автор: Катерина Завадська