Коли мої вуста торкаються твоїх повік..-
Наступає ніч..
Ти радієш, ховаючи посмішку між білими ріками
Любові...
Прошу любові шепоче внутрішній голос
Спускаючись хребтами до самих низів
Джерело...
Крізь пітьму пересуваючись з заходу на схід,
Переплітаються дикі лози
Не заплутуй мене будь ласка
Я й так помру..
Я не дихаю..
шматочок за шматочком язички вогню обпікають легегі
підійми мене вище! вище неба!
зорі світять в небеснім просторі
у безодню до самого дна
корабельщик занурений в морі
пише епос на тему "одна"
одна зірка під назвою сонце
сколихнула підірваний світ
впала в келих нірваною в донце
ростопила куточками лід
Перестань шепотіти не треба
Вранці вранці розкажеш усе
Твої вії лоскочуть а в тебе?
Тебе також лавина несе?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627519
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2015
автор: Ольга Ратинська