Замерзла синичка на сильнім морозі,
В вікно заглядає в тепленьку хатинку
І думає слізно: Як вам усім добре,
Мені хоч би дав хто тепленьку свитинку.
Кусає мороз, не жаліє пташинку,
Морозить їй крильця і дзьобик, і лапки.
Упала в синички маленька сльозинка,
Не хочеться бідній отак замерзати.
Замерзла синичка без мами, без татка,
Ще мить, незабаром, безсила впаде.
Біду цю побачило в шибку дівчатко,
На поміч помчалось щодуху мале.
Забрало синичку до теплої хати,
Зігріло любов’ю маленьке серденько,
Жива! Слава Богу і буде літати,
Ще в гості постукає в шибку раненько.
Урок доброти цій маленькій дитині,
Його понесе у велике життя,
Колись допоможе стражденній людині,
Любов вже і чуйність пізнало дитя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627442
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 09.12.2015
автор: Шостацька Людмила