Дорогий,Іван Франко!
Ти наш вихователь,
напишу тобі листа
правди не сховати.
Напишу про Україну,
про її страждання.
Напишу про всенародне -
миру сподівання.
Напишу тобі про Київ
і про Буковину.
Двадцять п'ять років тому
створили країну.
Та тоді ми ще не знали
хочеш вільно жити,
свою кров'ю незалежність
треба заслужити.
І пролилася торік
кров ця на Майдані,
хоч і болісно казати
та правдиві дані.
І порвалися у душах
нашії кайдани,
ось для чого все було
нації Майдани.
А тепер здобудемо
волю ми на сході,
змушені оборонятись
колись "брат" на розі.
Вибач,що не ліберально
як у твого вчення,
я пишу,щоб ти знав правду
нації - натхнення.
Ці останнії слова
листа завершаю,
на твою поштову скриньку
вірша відсилаю.
5.12.2015р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627431
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.12.2015
автор: Ігор Козак