Нам би…

Серцю  щемно-тривожно:
Вдруге  розквітли  вишні.
Сиплеться  цвіт  холодний,  прагнучи  обпекти.

Всі  ми  тут  –  подорожні,
Мов  жебраки,  Всевишній.
[i]Манну[/i]  Твою  небесну  нам  хіба  осягти?

Нам  неодмінно  б  ди́ва  –  
Жмені,  торби́  ([i]торби́щі![/i]).
Нам  неодмінно  б  свя́та  п'яного  балаган.

Бачиш:  сиплеться  мливо
Снігом  надії  з  вишні.
[i]Манна[/i]  Твоя  даремна:  застить  очі  туман…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627378
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 09.12.2015
автор: ptaha