Як радянський чекіст підкрадається місяць над Стриєм.
Видно все навкруги. Дожилися... У ріднім краю
Місяць ворогом став уже... Вовк неприкаянний виє...
Може, чує погибель, проклятий, свою чи мою?
Можеш вити всю ніч. Я вже звик. І до смерті ,й до тебе.
Для солдата не смерть, а страшнішим від неї є страх.
Нам не страшно вмирать ! Нам такої Вкраїни не треба.
Краще вмерти в бою, аніж жити рабом в таборах !
" Побратими мої ! - Спохмурніло лице генерала.-
Мало нас тепер є нас проти лютих московських полків.
Он який урожай на Вкраїні лиха назбирала
На просторах війни та з голодних тридцятих років.
Ось тому і нема в боротьбі за свободу єднання.
Розділили народ! Залякали, споїли , звели !
Помирає в боях наша гордість, надія остання,
Поки інші мовчать і волочать ярмо як воли.
Я не знаю, хто з нас в цій війні до наступного року,
До свободи, до теплого отчого дому дійде.
Стільки гине щодня! Вже не можна ступити і кроку,
Бо засади кругом і підрозділи НКВД .
А яких козаків ця скажена війна потоптала...
То є гріх мій також... Але впали вони не дарма.
Перемога прийде ! Якби навіть і сонце не встало.
...Перевали гудуть ... Мабуть, буде ще довго зима...
А вусатий бандит, той, хто мором зморив Подніпров'я,
І півсвіту гнобить і тримає в нечистій руці,-
На коліна він нас не поставить і нашою кров'ю
Нашу землю зросить, аби виросли нові бійці !
Прийде час, і вони стануть знову в шеренги до бою.
І ніщо не злама нами створену в битвах УПА !
...Побратиме ти мій ! Ми повінчані смертю з тобою...-
... І скотилась додолу сльоза генеральська скупа.
Дорогі вояки мої, славні народні герої !
Перемога прийде ! Як весна після злої зими.
І довершать сини нашу справу у цьому двобої.
Хай хоч лопне Москва. А таки переможемо ми !
І всіляких заброд, що топили в крові нас і в горі,
Чужорідну орду і комуно - жидівський кагал -
Як Шевченко учив - ми утопим їх в Чорному морі,
І за Дон поженем ! І за Прип'ять, і за перевал.
Побратиме ти мій, ще згадає про нас Україна!
Ще поставлять хрести на могилах нам. Їх ще знайдуть !
Ми ще будемо жить в українських піснях солов'їних
Чуєш, друже ти мій, то про нас перевали гудуть !
1997
© Григорій Годзюмаха
Всі права застережені
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627175
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 08.12.2015
автор: Григорій Годзюмаха