Сколоситься і проросте стерня
В дощах-сльозах червоним маком,
Від куль роздерта,зболена земля
Здригнеться тим одвічним страхом.
Тим страхом й смутком за життя,
Життя, що під покровом смерті,
В прощенні Богом, прийме каяття,
В молитві материнській, так відвертій.
В молитві, у благанні за синів,
Що соколами піднялись у небо,
Де білий світ батьківський зсиротів,
Де відцвіте у маках світу кредо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627097
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2015
автор: Леся Утриско