Вухатий вітер ластиться під руку
в обличчя заглядає перехожим
і скавулить самотній у провулках
Цієї ночі ми з ним чимось схожі
І наші вії мов рунічні знаки
пророкували світу заметілі
Закрили душу
як святих у раку
Душа бажає нових перевтілень
І повінчали музику з церквами
І на весіллі Бог поставив свічку
Під ранок наші душі були з нами
В садах небесних куштували дичку
Вухатий вітер вказує дорогу
загубленим і втомленим поетам
І обмиває вічність їхні ноги
І сад навколо дивно пахне небом
збірка "П`ята пора року" цикл "Зимові вірші"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627084
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2015
автор: Валентин Терлецький