Ніколи не обіцяй робити все ідеально:
сніданки,
прасовані комірці-краватки,
хіба лиш кохати,
хіба лиш кохатись
у цьому ти бездоганна,
принаймні він так говорить
і ті,які були до нього
теж саме тобі говорили,
курили,
пили вино,
знову любили,
на ранок мовчки закрили
двері твоєї рожевої спальні.
Ніколи не обіцяй робити все ідеально,
бо ти тільки місце його переправи
і для забави
жбурляє каміння
в твоє мілководдя,
чекає
великої зливи та нової баржі,-
в старої
днище діряве.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626961
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2015
автор: Ендрю Мітін