Гуркіт мотору, клята дорога,
Розплавлена гума не збрасує хід.
Шаленою швидкістю, шляхом до бога
Лишаєш позаду палаючий слід.
Курс прямо, вперед не складно тримати,
В тумані, вночі - без різниці тобі.
Ти прагнеш до сонця, доїхать до неба
Злетіти у вир наче в тихому сні.
Мета була близько, ти думав: «Доїхав!»
Аж раптом попереду скрегіт коліс…
Пальне витікає, бензином ти дихав
Палаючий хром сліпив очі до сліз.
Ти впав по той бік володінь злої смерті
Хапаючись міцно за сво́є життя.
Так близько до місця де душі заперті,
Чекаючи вироку злого буття.
Вітер в обличчя і краплі дощу,
Несе тебе вихор в безодню примар.
Шепіт туману, блиск фар крізь пітьму
Це путь твій останній, вільний бунтар!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626957
Рубрика: Присвячення
дата надходження 07.12.2015
автор: Ex-Parallel