дитинство


І  ось  я  вдома
Тихенько  витре  сльози  мама  
Вона  не  знає  що  в  дорозі
Я  теж  перебувала  у  тривозі
Стисну  емоції  в  кулак  
Я  ж  вже  доросла  чи  не  так?
Спитаю  в  мами  як  тут  вдома
І  за  розмовою  піде  десь  втома
О  рідна  матінко  повір  
Нема  нічого  кращого  ніж  рідний  двір
Ті  твої  очі  добрі  ніжні  
Нагадують  мені  деньки  оті  потішні
Але  вже  час  так  швидко  промайнув
Хоч  би  він  трошечки  збагнув
Як  хочеться  побути  вдома
Попити  просто  мамин  чай
Гей  ти!  Дитинство  зачекай
Куди  від  мене  ти  тікаєш?
Ти  ще  зі  мною  погуляй
 ти  ж  навіть  ще  мене  не  знаєш
Та  ген  на  полі  вже  літає
Сумная  пісня  з  уст  моїх  лунає….

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626651
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2015
автор: Moon Girl