Ой, на горі над потоком
розцвіла косиця,
вчора була дівчинонька,
нині – молодиця.
Вчора на горі високій
милого гляділа,
як додому їхав швидко,
до хати прибігла.
Їде ген він далеченько,
до мене, моє серце,
вечір наступив надворі,
місяць як відерце.
Місяць швиденько і зорі
над горами й плаєм,
їде додому миленький,
мила зустрічає…
Фотографія із інтернету.
4.12.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2015
автор: Светлана Борщ