без жодної анестезії

нас  не  вбити
ми  і  так  закам'янілі
скульптор
залишив  нас
незавершеними
особливо  чоловіків
із  неестетичним
кострубатим  тілом
особливо  жінок
із  їх  самовпевненою
неперевершеністю
із  розмовами
ні  про  що
гомінкою
недоречністю

наш  час
такий  своєрідний
незрозумілий
майже  приречений
на  повільне  вмирання
наші  руки
які  не  хочуть  нічого
робити
які  не  вміють
оберігати
світ  що  зашвидко
крутиться
до  запаморочення
і  втрати  свідомості

скульптор  залишив
нам  все
зі  щитом
або  на  щиті
зі  скальпелем
у  руці
або  шрамами
на  щоці
ми  зіткані
із  умовностей
які  відсікаємо
один  одному
наче  лікарі

без  жодної  анестезії
скульптор  залишив
нам  все

все
окрім  віри

4  грудня  2015  [07:30>

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626382
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.12.2015
автор: Віктор Шупер