"Я хочу жити довго... І смерті я боюсь!
Зроби, чаклунко, диво. Я щедро розплачусь".
З таким проханням дивним прийшов один багач.
Тремтів душею й тілом, бо поруч вже - "палач".
Ти - жити довго?!. Хочеш довго жити?..
Тобі ж прийдеться рідних хоронити!
Підуть всі дорогі... кого любив... кохав...
Хіба, залишиться достаток, що придбав.
Усе життя відміряне спочатку.
Хоч, і душа твоя ще є дитятком,
Та тіло тлінне є, земне.
Душа у - небо, в землю -
все земне...
Але, стривай, якщо ти хочеш жити,
Роби все так, щоб піснею летіти...
Щоб добрі справи, всі твої діла
Запам'ятались людям довго...
На віка!..
Зрости свій сад, дорогу проклади,
Збудуй ще храм і праведно живи...
Хай слово добре буде у твоїх віршах,
Хай істина тектиме в твоїх письменах...
Залишишся у дітях, в люблячих серцях.
Ось так продовжиться і твій життєвий шлях.
Не бійся смерті, строго не суди.
З новим життям вернешся...
Так було все...
І буде так!
Завжди...
21. 08. 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626359
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 05.12.2015
автор: Фея Світла