Моя зухвалість роздягнула день,
Аж сонце засоромлено сховалось.
Життя пунктиром із Ніщо в Ніде
Дійшло нарешті – навпіл розірвалось.
Без перемовок, мов первинний клич,
Твоє ім’я перемогло буденність;
У галереї обраних облич
Приваблює очей твоїх вогненність.
Нехай стирає день цю акварель,
Написану карміном і сльозами –
Палкої млості пристрасна дуель
Переплела нас віршами й тілами…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619807
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626341
Рубрика: Присвячення
дата надходження 05.12.2015
автор: Маргарита Шеверногая (Каменева)