По всіх шпиталях України
Від ран помирають сини…
Як жити батькам без дитини,
Скажіть мені, вищі чини?
Чому в небеса йдуть солдати,
Хоч можна усіх їх спасти –
Лиш совість верхам треба мати
І з гідністю Хрест свій нести?
Пораненим коштів немає,
А банкам мільярди знайшли?
Хай бідний у муках конає,
Бо бакси в офшори пішли?
Рятують вождів за кордоном
За те, що грабують бюджет!
За те, що плюють на закони,
Бо мають свій трон й кабінет???
А кіборги мусять померти,
Бо коштів у влади нема???
Чи будемо, може, відверті:
В злодіїв немає гальма???
Грабують Вітчизну відкрито,
Хто хлопців на смерть посилав!
Податки в руках у них, мито,
Лиш совісті Бог їм не дав!
Панове вожді й депутати,
Убивства бійців припиніть!
Вже досить від ран їм страждати!
В Ізраїль нужденних везіть!
Чи ви вже забули, злодії,
Як шини й маєтки горять?
Не дай Бог відчути вам в дії,
Народну, розгнівану, рать…
Я в вас не прошу, ВИМАГАЮ:
Героїв від смерті спасіть!
Ще рано гуляти їм в Раю,
Синів матерям поверніть…
Слава нації! Смерть ворогам! Кіндрат &Корінь. 04.12.2015р.
Важко поранений Єгор Замета 57 мотопіхотна бригада понад двох місяців перебуває на межі життя і смерті у Київському шпиталі. Герой потребує невідкладного медичного лікування за кордоном. Батьки і волонтери збирають кошти…У нас є держава? Чи вона лише для гаманців олігархів?
В боротьбі за життя Єгор Замета потребує допомоги
Важких несумісних із життям травм живота зазнав боєць два місяці тому від снайпера. Стріляли з кулею із зміщеним центром ваги.
Номер картки Приватбанку
4149 4978 3326 4163
Слатіна Світлана, мама бійця
Один з найважчий поранених під час перемир'я боєць в Україні. Так 26-річного Єгора Замету називають медики київського шпиталю. Два місяці в реанімації і поки без покращення. Боротьба за життя бійця триває.
Два місяці щодня мама 26-річного бійця заглядає в реанімацію. Єгор наймолодший із трьох синів. Одного мати уже втратила. Щодня ось уже два місяці її Єгору медики рятують життя.
Зварювальник із Кривого Рогу до війни, Єгор Замета, отримавши повістку цього літа - не вагався.
5-го вересня він вартував на блокпості в селищі Зайцеве під Донецьком. Це був час перемир'я, і зброя мала б мовчати. Йому залишалось вартувати ще 15 хвилин як зненацька він упав від пострілу в живіт.
Снайпер із боку бойовиків не мав за мету вбити хлопця. Він, стріляв, аби мучити, кулею забороненою до використання у всьому світі - із зміщеним центром ваги. Така куля, входячи в тіло, змінює траєкторію і немов по спіралі проходить через весь організм.
Вже пізніше медики в Харкові мамі скажуть - з такими травмами не виживають. Адже ця куля входить в тіло і розриває всі органи зсередини. В Єгора пошкоджені тонкий, товстий кишківники, дванадяцятипала кишка і печінка.
Нині хлопець терпить страшенний біль, навіть штучне годування не додає йому міцності. У нього відкрита брюшина, його промивають під анестезією. Почались ускладнення, боєць худне, втрачає так необхідні для одужання сили.
Ось уже місяць у столичному шпиталі чекають на необхідний для мінімальної операції стент, який ніяк не доїде до бійця.
Поки ж Єгорові не кращає, волонтери пробують знайти юнакові інше лікування, там, де з такими травмами вміють справлятись. Мама хлопця не втрачає надії, а медики констатують: сам Єгор хоч і втомився, проте не здається.
Реквізити для допомоги мужньому бійцю вказані ліворуч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626281
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 05.12.2015
автор: Кіндрат Корінь