Зима, пухнаста біла кішка,
Хвостом махнула і чомусь втекла,
Один лиш сніжний день – насмішка,
Довкілля почорніло від тепла…
Куди ж поділись сніговії?
Щодня мигичить у тумані дощ,
І сонце вранці сонно мріє,
Промінням хлюпає в калюжі площ…
Чи довго ще на сніг чекати?
Коли настане довгожданий час -
Зима-царівна білі шати
Одягне і здивує знову нас?
Якщо синички заспівають,
Постукають у вікна снігурі –
Це звістка, що на нас чекають
Засніжені, морозні, зимні дні…
Як звір завиє хуртовина,
Зима одягне білий кожушок,
І парасолькою з крижинок
Накриє річку, озеро й ставок…
Розчеше вітер хуртовині
волосся, туго сплетене в косу,
Пір'їнки сніжні, лебедині
Прикрасять пухом чарівну красу…
І затанцює в небі рясно
лапатий і казковий снігопад,
Зима, чарівна і прекрасна,
на вулицях влаштує променад…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626257
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.12.2015
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО