Я так хочу побути з тобою.
/українською йшов гудок/
Кави з пінкою хочу густою
у кав'ярні нашій хоч ковток.
Дивна в мене якась потреба.
Всі шкарпетки лежать на столі.
Прибирати не буду, мо й треба.
Настрій прикрий гуляє у тлі.
Посуд скиглить, кидись скатертину.
Хай помовчить, той блиск у руці.
Коли всюди куди оком кину,
Бачу сніг і летять папірці.
В мене сонячно, вісімнадцять.
Ти ж мабуть дістаєш пуховик.
Мені часто під'їзди сняться,
Й ніби Африка то льодовик.
Все частіше я хочу більш спати.
Чи сховатися від усіх..
І.. Здається, не прокидатись,
Легше всього, та то ж, кажуть,- гріх .
Я так хочу пройтися з тобою.
Хочу глянути, що там в кінці.
Напиши, що тунель краєм неба
Дістає з твоїх вуст олівці
Напиши намалюй мені сонце.
Не жалій тепле слово твоє,
Зігріває, й тепліше в віконце
Очі дивляться й думаю,є!
Десь людина і млію і млію
І так хочеться знову туди
Хоч би думкою з головою
Закопатися в білий сніг..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626098
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2015
автор: Ольга Ратинська