ЛУКАВЕ ПЕРЕДЗИМ’Я

Байдужіє  
саміття  
в  розхристанім  гомоні  
днів…
Перелітні  тужбини  —  
                                                             расисти  Судьби…
З’опрічнівся*  
у  єресі  
сич  —  
сон  змовчанів…
Паяцує  безглуздя  —  
зорі  пілігрим…

Непомітно  й  так  вкрадно  
між  
досвітком,  синню  й  грішком
Передзим’я  
у  серце  шмигнуло  
й  
цвірчить…  
Пристарілось  десь  снив’я…  
—  Чи  Я?  
(в  тіні  тайком)
Рожурбиненим  «Вчора»  
заповстую  
мить?


---------------------------------------------------

*З’опрічнівся  -  апостроф  -  діалектна  вимова  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626011
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2015
автор: *SELENA*