Над прірвою бажань…
Стою над прірвою бажань…
І думаю, чи крок зробити хибний?
Так хочеться любити без вагань,
Але в життя закон неписаний і дивний…
І ось цей крок… зробила,
І вільною я птахою у небесах парила,
Тому що це любов дарує лебедині крила,
Коли ти в насолоді відчуваєш диво.
Але свободу лише небо дарувало,
І обрій зшив весільне покривало.
Зірки вночі зігріли грішну душу,
І все ж таки на землю повертатись мушу…
Земля зустріла холодом… і плакала дощами,
Коли прийшлося до свого гніздечка повертати…
Але з’явилася веселка радості й надії,
І я забула про всі втрачені ілюзії і мрії.
09. 04. 2015 м. Львів автор Наталія Калиновська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2015
автор: Наталі Калиновська