Про тебе не забуто. Про тебе часто згадувано. Єдина річ, яка змінилась - це той факт, що я не перевіряю твоі сторінки і коментарі постійно, щоб побачити, що відбувається в твоєму житті, бо це роз'їдає мене із середини. Уже шкодую, що зайшов на сторінки свого минулого життя знову. Тобі подобається те, що робить мені боляче, але я клянусь, що переборю свою біль, аби ти знайшла своє щастя. Просто подорожую якомога більше, а міг би брати тебе у ці подорожі зі мною. Спільна каюта, твоє тепло, розкочегарені серця, караоке з тобою і заспівані пісні кінгс-оф-леона. Пізно.
Сьогодні, коди я прогулювався по вулицях старого міста у Стокгольмі, я в цілковитій тверезості і свідомості згадував тебе і казав другові, що найбільше люблю саме червоноволосих дівчат. Друг посміхався і не знав, що я говорю про тебе. Даремно це все. Бо тобі просто настала пора бути щасливою. Не втрать свій шанс!
Будь умнічкою!
Андрій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2015
автор: Андрій Конопко