Пане наш Президент!!!
Ви нам щиро брехали,
Говорили одне…
Та як й всі обіцяли.
Говорили про мир,
І життя у Європі,
Та почуйте народ,
Адже ми просто в…
Пане наш Президент!!!
Ви нам щиро брехали,
Коли вірний народ,
На війну посилали.
Коли просто ось там,
Побратими вмирали,
Ви надали наказ,
Щоб вони не стріляли.
Пане наш Президент!!!
А для чого кредити?
Ті мільярди і все…
За що ще нам платити?
Повертати все це,
Доведеться ще й дітям,
Незалежність ця де?
Кріпаки ми на довіку.
Пане наш Президент!!!
Ви казали народу,
Скоро візи дасте,
І життя як в Європі.
Й зарплатні нам такі,
Щоб спокійно ми жили,
А не кожного дня,
На буханку копили.
Пане наш Президент!!!
Нащо ті депутати?
Їм байдуже це все,
І не слід це скривати.
Більшість з них неживі,
Їм аби тільки красти,
Не глядіти на те,
Що країна в нещасті.
Пане наш Президент!!!
Ви би самі рішили,
Чи народ по при все,
Чи життя як в могилі.
Адже віра була,
Та нажаль не здійснилась,
Вибір ваш не для всіх,
Та ви цим помилились.
Й на останок скажу,
Адже маю повагу,
На війну я піду,
Не за вас, а за брата.
За синочка щоб ріс,
І за рідних для мене,
Адже це перш за все,
Най дорожче для мене.
Ну а ви Президент!!!
Би про себе подбали,
Адже там в небесах,
Сотні гідних чекають.
Й не сподобають це,
Що вже ви натворили,
Ви б змінили усе,
Доки вас не змінили.
Бо терплячий народ,
Світ вже бачив у гніві,
Не робіть помилок,
Аби всі жили в мирі.
А.А.Отченко 29.11.15р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2015
автор: Андрій Анатолійович Отченко