********

Вінок  з  барвінку  обнімають  хвилі  -
Дівчина  долю  вигляда  з  доріг.
Пливуть,  мов  морем,  хмари  білі  -  білі
Неначе    б  то,  по  небу  білий  сніг
А  козаки  вертаються  з  походу.
Повз  Монастир  їх  пролягає  шлях
Не  вперше  їм  виборювать  свободу
У  різних  польських  і  литовських  шляхт.
І  гарцюють    коні.  рвуться    стремена.
Встрічає  місто  козаків  -  героїв
На  сонці  майоріють  знамена.
Вцілілі  у  запеклому  двобої.

Привуть  віки,  за  Ворсклою  пливуть,
І  знов  дівча  те  виглядає  долю.
Лунають  сурми  у  поход  зовуть,
Країну  боронить  і  правду,  й  волю  !

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625660
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2015
автор: Тетяна Акименко