Життя - велика гра для мене,
І знаю правила лиш я.
Вони для інших - незбагненні,
Тож перемога тут - моя.
В довіру втертись - не проблема,
Бо практика велика вже.
І відпрацьована ця схема.
Нічого вже не вбереже.
Всі бачать тільки те, що зовні.
Я ж покажу, що схочу сам.
Не ображайтеся, шановні,
За те, що правди не надам.
Побачите лиш тільки маску,
Яку із сотні оберу.
Зіграю перед вами казку,
Й довіру щиру заберу.
Тоді вже ви у моїй владі.
Немов маріонетки всі.
Ніщо не стане на заваді,
Й побачите у всій красі.
Якщо ж мені вже не потрібні,
Відкину зовсім без жалю.
Бо був колись до вас подібний,
На шлях цей більше не ступлю.
Не я, а світ такий жорстокий.
Й коли побачив без прикрас,
Я совість поміняв на спокій.
Й вогонь добра в мені погас.
Тож в гру свою і далі граю,
Не зупинившись ні на мить.
І досконало роль вже знаю.
Й нема кому мене судить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625656
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2015
автор: pad69