Олімпіє! Пронизливий твій холод
Згорає на тичинках жовтих свіч
Чарівним ароматом ллється солод
Квітів небесних синьої краси
На землі твої...
Олімпіє! Могутність твоїх доньок
Гертрудою за птахою летить
Думкою легкою за сотнею долоньок
Невидима в очах павича мить
На землі твої...
Олімпіє! Ти схиблена на троні
Цариця всіх царів корів овець
Вогонь священний дух і колісниця
Тріумф пурпурний в золоті сердець
Відкрий світу..
Час..
Примітка: Час мається на увазі- по міфології донька Кроноса -Гестія,богиня затишку,сім'ї і миру не мала ні храмів,ні скульптур, ні обличч,але вона несла тепло і вогонь у кожну родину,ОТЖЕ-час!)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625545
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2015
автор: Ольга Ратинська