Нас дійсність розрубала навпіл
як свічу
а гніт продовжує горіти
Перетворилися давно всі наші почуття на сутінки і міфи
Життя повивертало нас
як шкіру на душі
Почистило кишені
Немає слів
Немає сліз
Немає вороття
А є зима лише
Вже стільки років сплинуло
а я з твоїм ім’ям лягаю і встаю
За запах твій хапаюся
немов пожовклий лист у вітру на краю
А ти щороку меншаєш у дзеркалі моїх ілюзій та бажань
Старіє час
Втрачаю сенс
Шершавіє життя від цих глибоких ран
збірка "П`ята пора року" цикл "Зимові вірші"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2015
автор: Валентин Терлецький