Не відпускаю нитку я, не відпускаю.
Тонкий зв'язок, якого ніби і немає,
Тримає серце, часу всупереч єднає
З твоїм, і не байдужим, я це знаю!
Не пояснити розуму те, що за краєм,
Що без кордонів, меж і що образ не знає,
І що у сні і наяву не відпускає...
Що притискає міцно і тримає,
Магнітом вічності що притягає,
І шви розірвані цілує і зшиває,
І знову й знов до серця притуляє,
яке в реальності-холодне і не знає,
що з ним, коли воно зникає і блукає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2015
автор: Irusia