1.Немов дзеркало в криниці,
Смакував з долонь водиці.
Зорі в небі рахував,
Ніжно мене цілував.
Серце кров’ю наливалося,
У кохані я зізналася.
В відповідь лихі слова -
В тебе іграшка є нова.
Приспів-
Ой доля,доля дівоча
Кохати любий не хоче.
Та й навіщо мені ця врода?
Немає щастя-це шкода!
2.Коси свої розпустила,
Немов птаха сині крила.
Полетіла мандрувати,
Своє щастя шукати.
Зорі в небі немов свічки
Привели мене до річки,
Щоб нещастя своє змила,
Тай життя не губила.
© Copyright: Виктория Покора, 2013
Свидетельство о публикации №213051800665
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625383
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 01.12.2015
автор: Виктория Покора