[i]Дні минають день за днем,
Сірі будні…чорні ночі,
Сам не знаєш чого уже хочеш.
Час іде,все не помічаєш,
Як будні замінюють ночі,
Як своє життя промайнути хочеш.
Твій час минає,ти навіть не знаєш,
Що може ще трохи лишилось,
Кого цим злякаєш?
Тобі вже начхати що буде далі,
Ти не провидець точно не знаєш,
Що зараз буде вже теж не цікавить.
Кого це хвилює,що час твій іде,
Коли будні чорніші за ночі,
Якось вже всерівно чи сонце зійде.
Твій час іде,його ти прогавиш,
І що ти з ним зробиш,він все ще іде,
Своє життя на повтор не поставиш.
Дні минають день за днем,
Ти разом з ними нічим враз стаєш,
Вже не побачиш як сонце зійде.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625337
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.12.2015
автор: Кларіс