Не квапся. Не йди. Не спіши. Обернись.
Згадай все, що було. Помрій, що буде.
Не ламай собі крил. Не біжи. Не тікай.
Самотність не вихід. Хоч без неї ніяк.
Простягни свої руки. Увімкни механізм:
безсмертя до життя і любові навік.
А тепер можеш йти. І квапся й біжи.
Шукай кращу долю. Минуле - убік.
Бо правда ж у тому, як не дивно усім,
для нового слід розпрощатись з старим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625307
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.12.2015
автор: Наталія Лозінська