Пливе до берега Арго,
а тоне човник орігамі.
Покинь мене, моя туго́,
але не залишай ночами.
І ти – ілюзія моя.
На цьому березі – покута,
на іншому – ще не забута
уявою багатія.
І ти являєшся у сні,
аби судилось і мені
не сумувати за тобою
і забувати, хто я є.
І все минуле не моє
пливе у Лету за водою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625278
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 01.12.2015
автор: I.Teрен