Моя фортеця має дивний сад,
Що із весни до осені квітує,
Його п янкий із трав терпкий оклад
На вікнах фрески квітами малює
Порічкой стиглою встріча гостей
І наживо враз музикой озветься.
Не грою чарівной Ванеси Мей,-
Піснями солов*я у світ поллється.
Моя фортеця - мій багатий дім
На внуків, на дітей і на удачу
І вистачає місця в ній усім
Я тут живу і тут від щастя плачу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624955
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2015
автор: Тетяна Акименко