Ми ще так мало знайомі .
Я навіть не уявляю, яка музика в твоєму
Плейлисті,
Яке кіно полюбляєш, які квіти дарували тобі
Колишні
І взагалі, що коїться в такій юній й дорослій водночас
Душі.
Я зовсім тебе не знаю,
Але хочу від тебе дитину
І як би це не звучало:
Несерйозно, іронічно чи дурнувато,
Бо з тобою я таки справжній.
Ми ще так мало знайомі ,
А ти вже завчила всі мої звички,
Зазвичай шкідливі, але я стараюсь.
Тобі личить з розпущеним волоссям,
Коли покручені його кінчики
Плавно розсипаються зорями по
Тонким плечам.
Я маю до тебе дві слабкості,
Котрі ти також знаєш:
Грайливо- гіпнотизуючий тембр голосу
Та пругкі загорілі груди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624838
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2015
автор: Ендрю Мітін