Не переймайся…

Не  переймайся  відстанню…  не  треба.
Все  так  відносно…  просто…  в  кілометрах.
Роками  розфарбовано  півнеба.
І  знову  одягаю  теплі  светри.
Як  добре  знаю  я  затертий  колір
твоїх  доріг  містами…  
і  жінками…
як  ти  вітрилом  піднімаєш  комір…
Все  саме  так.  Я  знаю.  
Все  –  так  само…
А  відстань  переллялася  у  прірву.
Десь  там,  десь  в  ній  є  я…  
без  «ми»…  
окремо
від  сумніву…  від  радості…  від  гніву…

               …не  переймайся  відстанню…  
                                     …не  треба…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624831
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2015
автор: Циганова Наталія