Ти сядеш край вікна. Обнімеш плечі.
Твій погляд - в даль. Душа - у темносхроні.
Тебе приваблюють прості, банальні речі...
Малюєш на вікні Його долоні...
Та чи вони обіймуть ніжне тіло?
Чи вдарять поглядом німим глибоко в груди?
А пам*ятаєш, як літати ти хотіла?
А пам*ятаєш - він казав тобі "Все буде!.."
Було. Пройшло. Забулось і нема...
Останнє листя листопад збирає.
Ще кілька днів і все! Прийде зима...
І чим зігрієшся? (В душі ж тепла немає..)
Та ти сидиш, ховаєш крила знов.
Твій погляд - в даль, душа у темносхроні...
Ти непохитно ждеш свою любов,
Малюєш на вікні Його долоні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624581
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.11.2015
автор: Дід Михалич