За мЕжами спокОю, рівновАги,
Задавлені всі заздрощами інших,
З потребою звичайної поваги,
Прямую до мети, в думках найліпших.
Плітки, мов павутина, обростають.
Від них відбитись стало надто складно
І не задумуються ті, що нас карають,
В житті все обертається нещадно.
Всі лиш чекають пОступу якогось,
Чи пОмилки – кому яке то щастя.
Всім серцем відчуваю лиш тривогу,
Від того, що мені чогось не вдасться.
Чи злими люди стали? Ні - нещасні,
Відчувши свою слабкість серед інших.
Бо добрим бути складно і прекрасно.
Не заздрити. Життя робити ліпшим!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624566
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.11.2015
автор: Antonina Vinnitskaya