Ліхтарно причаїлось міжсезоння
У паркових алеях між беріз,
Чатує повномісячне безсоння,
Вкриває сніг мукою верболіз.
Пенсне вдягнули скельцями калюжі,
Риплять під каблучками, як ідеш,
Такі тендітні, досі ще недужі –
Не підсковзнешся поміж їх мереж.
Цокочуть зуби першого морозу,
Укрився обрій у легку імлу,
Нагальність буднів зводить до неврозу
Питанням риторичним «Ну чому?»
А погляд лине у небесне плесо -
Там Ліри передзвін торує шлях.
Вдихну наповну відгуки експресій,
Нехай стріпнеться внутрішній мій птах!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2015
автор: Оксана Дністран