Я знаю, що було, те вже не повернути,
Але так хочеться згадати і промайнути
Крізь погляд твоїх очей голубих,
І полетіти у вирій спочити від усіх.
Хочу впасти у очі твої, як у безодню,
І падати вічність у долоні коханню.
Нехай пестить і цілує мене,
Як я завжди цілую тебе.
Мене на крилах до нього несе,
Без кохання до тебе є рана лише,
Глибока й болюча у серці моєму,
Що гоїться, як тільки торкаєшся мене.
Твої вуста гарячі й жадані,
Мені потрібніші за зорі багряні,
Які шукають усі, хто подорожує,
Але їх бачать лише ті, хто цілує.
Цілує вуста коханих своїх,
Цілує і серце і душу земних
І небесних своїх половинок,
Що пересипають їх у барвінок.
10.03.08.
C:Documents and Settings8Мои документыТ.АНата стихи- 2009-2010.doc
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624289
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2015
автор: Настена