Лиш пару днів лишилось до зими.
Яке похмуро-сіре міжсезоння.
Світ корчиться у муках від чуми
Жорстокості, агресій, беззаконня.
Зчорніли стебла, стрічками вдівиць
Вкриває землю – вже не відмолити
У храмах на колінах долілиць…
Пече століття сором неприкритий.
О мила зимо, непорочний сніг,
Той перший, що торкається лиш скроней,
Невже не зможе зупинити біг
До передсмертних зболених агоній?..
Чи може небезпечнішим є лід,
Що вкриє шлях? Не втримаєм падіння?.
Врятуй, любове, від безумства світ,
Даруй йому урешті-решт прозріння!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2015
автор: Оксана Дністран