Ми тільки-но у бучі дозріваємо.
Авторитети знані – при кермі.
І поки рядовими зависаємо,
то успіхи являються самі.
Научені високому і вічному,
ми іноді готові і на злет.
У тихому болоті прозаїчному
нема-нема – тай вирине поет.
І він іде, окрилений надією,
виконує і букву, і закон,
але неначе змитий мімікрією,
кудись линяє вищий ешелон.
І у негоду іншою потворою
повзе у чати жадібна змія,
аби зайняти нашу територію
у цьому осередку житія.
І як у тому капищі язичному,
занозою усьому українському
оклигує сугестія пітьми.
Колона п’ята замовляє музику,
і у болоті квакає на суржику
велика жаба успіху юрми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624062
Рубрика:
дата надходження 26.11.2015
автор: I.Teрен