В лісі на високій старій смереці
Сизий дятел на гілці високо сидить.
Веселу пісню свою вибиває,
Дьобом голосно так на весь ліс стукотить.
Тук-тук-тук-тук-тук-тук-тук-тук-тук-тук-тук.
Потерпи ще трохи смереко цей мій стук.
Тебе полікую, жуків половлю,
Зеленітимеш довго в зеленім гаю
Смерека сумно йому відповіла:
-Ой даремна дятле оця праця твоя.
На світі я дуже довго прожила,
Помирати, мабуть, уже черга моя.
Тук-тук-тук-тук-тук-тук- тук-тук-тук-тук-тук.
Ще трохи лісова красуне потерпи
І довго, довго на світі проживеш,
Та й не здолають тебе морозні вітри.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623918
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.11.2015
автор: dashavsky