То гэто ж но вж Донбасс.
А ек басуе біс на дідка?
Дак эта квас ш.
Мы тут да тех пор, покыль Дзіка
Достане Тігра влад ж.
І нашчо нам тікаты тыхо б
До Бохдана кохан.
Дідко ж зробыв замало дыва.
А ныц ны корм Блізнятк.
Но нет. Ты вывырны всі зірна!
І то ны в Мыш запалк.
Да, тут Данілко робе нішо.
І в нішу п вліз стішка
Й злупыв бы й шкурку вжэ з тый змійкы.
І, мо, товді втыкла б.
Но дійСно сон мы гленул з Грім мій.
А шо тут за Ліса вж?!
О! Вам бы гэтака сікс3чка!
ПомучыЛысь бы влад.
…куды ны глень – вісьДзе дыРа Ж:
Залазь-залазь, Кобзар, змытай!
А то він мні заспав.
Ну, гучымось іграты з Вась
Назло врагам ціп вальс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623907
Рубрика: Сатира
дата надходження 25.11.2015
автор: Кобзар Лаборськый