А тумани, тумани, посивілі тумани,
Як же солодко спить у обіймах земля.
А тумани, тумани, смуток рідної мами,
Звідкіля же взялася у обох сивина?
- Ой чому Ви, матусю, посивіли так рано?
Хто срібло розвіяв по Вашій косі?
- То тумани, дитино, посивілі тумани,
Всю силу принесли у ранковій росі.
Не сумуйте, матусю, витріть сльози печалі,
Не давайте журбі увійти у Ваш дім.
Покидайте, рідненька, сивий смуток у далі,
Хай заберуть тумани, хай не вернеться він.
25.11.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623902
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.11.2015
автор: Леся Барасюк