[i]« Я не поет, а репортер
невидимого фронту»[/i]
Автоафоризм
Іду не на ви, але явно за вами.
Та [i]не доганяю,[/i] буває, усіх.
Я теж забавляюся інде словами,
та друзі прощають цей праведний гріх.
Коли я сміюся, ніхто не заплаче,
пожу́рю, буває, та не [i]наобум,[/i]
і не обіцяю, що я не побачу
оте, що не лізе тверезим на ум.
І дама винова, і піка, і чирва –
уся космогонія в карті одній.
У плетиві слів, де до істини – прірва,
буває й п'янієш, та хміль той пісний.
Трюізмами бемкає mori memento,
і зле суєслів'я – ні, – [i]бе[/i] і ні, – [i]ме[/i]...
І не ображає мовчання німе...
Лечу по орбіті малої комети,
горю метеором. Радійте, поети –
таке репортерське моє резюме.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623841
Рубрика: Панегірик
дата надходження 25.11.2015
автор: I.Teрен