Як скотилось рідне місто на мою щоку
А навколо небо чисте
де я пропаду
І притислася небога на моїм плечі
Та в кишені свого Бога я знайшов ключі
І відкривши темні льохи
випущу зорю
Хай побешкетує трохи – я її присплю
І здивуються повстанці
тихо крадучись
Як я стану рано вранці на межі очниць
Стиха дихає вітчизна в мою сивину
Й під ноги стелить пізню осінь і сльоту
Я розкрию їм обійми
наче смолоскип
І дитина мене прийме за духмяний хліб
"Ключи от сумерек"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623726
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.11.2015
автор: Валентин Терлецький