Колосу свічка Дажбожа
мороку те́рни долає,
сонцем запалена, сяє,
бризки зерна розсипає
колосу свічка Дажбожа.
Же́вріє колосу свічка,
солодко пахне бджолою,
полем, трудами, росою…
Розпачем. Болем. Сльозою.
Жевріє голоду свічка…
Свічка життя догоряє,
сумно гойдаючи тіні.
Темні хати́ в самоти́ні.
Плачуть світанки осінні.
Свічка. Життя. Пам'ятаєм?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623666
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2015
автор: ptaha